Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Справа № 910/17323/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Корпорації "Укрінмаш"на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 01.12.2014 Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015у справі№ 910/17323/13 господарського суду міста Києваза позовомКорпорації "Укрінмаш"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Семенюк Олександр Володимировичпровизнання договору недійсним,за участю представників: від позивача Стрілець О.І.від відповідачаЛементарчук Т.В.від третьої особи не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Корпорація "Укрінмаш" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс" (далі - ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс") про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівель від 25.03.2009 між Корпорацією "Укрінмаш" та ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко В.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 1059.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2013 у справі № 910/17323/13 в задоволенні позовних вимог Корпорації "Укрінмаш" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2013 у справі № 910/17323/13 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Корпорації "Укрінмаш" задоволено; визнано недійсним договір від 25.03.2009 купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться по вул. Туполєва, 8, м. Києва, укладений між Корпорацією "Укрінмаш" та ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс", посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований у реєстрі за № 1059.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2013 у справі № 910/17323/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2014 у справі № 910/17323/13 (суддя Любченко М.О.) у задоволенні позову Корпорації "Укрінмаш" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 (колегія суддів у складі: Власова Ю.Л., Самсіна Р.І., Корсакової Г.В.) рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2014 у справі № 910/17323/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2014 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 у справі № 910/17323/13, Корпорація "Укрінмаш" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним оспорюваний договір.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.03.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу Корпорації "Укрінмаш" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 24.03.2015 о 10 год. 55 хв.

24.03.2015 до Вищого господарського суду України від ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс" надійшов відзив на касаційну скаргу Корпорації "Укрінмаш", у якому відповідач проти касаційної скарги заперечує та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 24.03.2015 № 02-05/158 для розгляду справи № 910/17323/13 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Кролевець О.А., Шевчук С.Р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 розгляд касаційної скарги Корпорації "Укрінмаш" відкладено на 31.03.2015 о 10 год. 55 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 31.03.2015 № 02-05/193 для розгляду справи № 910/17323/13 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Волік І.М., Шевчук С.Р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.03.2015 розгляд касаційної скарги Корпорації "Укрінмаш" відкладено на 07.04.2015 о 10 год. 45 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалась передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 25.03.2009 між Корпорацією "Укрінмаш" (Продавець) та ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилих будівель, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко В.Ф. та зареєстрований в реєстрі за № 1059 (далі - Договір).

За умовами Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти у власність нежилі будівлі, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Туполєва Академіка, буд. 8, а саме: будівлю КПП (літ. Щ) площею 40,30 кв.м балансовою вартістю 85 995 грн., будівлю медпункту (літ. Ю) площею 120,40 кв.м балансовою вартістю 239 085 грн., будівлю малярного відділення (літ. Е) площею 344,40 кв.м балансовою вартістю 645 885 грн.; загальна площа відчужуваних будівель - 508,10 кв.м.

Відповідно до п. 10 Договору за домовленістю сторін продаж нежилих будівель здійснено за 5 641 728 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що всупереч вимогам ст.ст. 120, 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та ст. 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), сторонами укладено правочин купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, що не належить позивачу на правах землекористувача. Отже, на думку позивача, вказаним правочином фактично було здійснено розпорядження земельною ділянкою у складі нерухомого майна без належних на те підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У силу вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

На підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. У разі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акта, якщо він не має зворотної сили, застосовуються до прав та обов'язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності (пп. 2.9 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

За змістом ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України (у редакціях, чинних на момент укладення спірного договору) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.08.1997 Київською міською державною адміністрацією було видано розпорядження № 1221 "Про оформлення Державному науково-виробничому зовнішньоторговельному об'єднанню "Укрінмаш" права користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих і господарських будівель на вул. Академіка Туполєва, 8 у Радянському районі".

08.07.1998 Державному науково-виробничому зовнішньоторговельному об'єднанню "Укрінмаш" (далі - ДНВ ЗТО "Укрінмаш") було видано державний акт № 005466 на право постійного користування землею, відповідно до якого останньому надано у постійне користування 3,8816 га землі в межах згідно з планом землекористування для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих і господарських будівель на вул. Академіка Туполєва, 8 у Радянському районі.

Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України № 314 від 02.12.1997 "Про корпорацію Укрінмаш", Корпорація "Укрінмаш" створена шляхом реорганізації ДНВ ЗТО "Укрінмаш" підприємствами-засновниками і є правонаступником об'єднання з передачею Корпорації всіх повноважень, майнових прав і обов'язків.

На підставі вказаного розпорядчого акта ДНВ ЗТО "Укрінмаш" знято з обліку Міністерства промислової політики України і зареєстровано для обліку Корпорацію "Укрінмаш" з оперативним підпорядкуванням її Управлінню військово-технічного співробітництва Мінпромполітики України.

Відповідно до п. 1.1 статуту Корпорації "Укрінмаш", зареєстрованого 24.09.1997 Жовтневою районною державною адміністрацією м. Києва, позивач створений шляхом реорганізації ДНВ ЗТО "Укрінмаш", яке було зареєстровано 07.12.1994, з розширенням кількості засновників, і є правонаступником ДНВ ЗТО "Укрінмаш" з передачею Корпорації "Укрінмаш" всіх майнових і правових обов'язків, у тому числі основних засобів, майна та фінансових коштів, що знаходяться на балансі ДНВ ЗТО "Укрінмаш".

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про підприємства в Україні" (чинного на час реорганізації ДНВ ЗТО "Укрінмаш") у разі реорганізації підприємства його права і обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно зі ст. 27 ЗК України від 18.12.1990, який був чинним на час припинення діяльності ДНВ ЗТО "Укрінмаш", право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі, зокрема, припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Водночас, як зазначив місцевий господарський суд, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, наведеної у постанові від 21.02.2011 у справі № 21-3а11, припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у разі, коли припинення останньої виключає правонаступництво. При реорганізації від попередньої юридичної особи до новоствореної переходять всі права та обов'язки, у тому числі і право користування земельною ділянкою.

Встановивши, що Корпорація "Укрінмаш" є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків ДНВ ЗТО "Укрінмаш", з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду України, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що право користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ак. Туполєва, 8, що виникло у ДНВ ЗТО "Укрінмаш" на підставі акта № 005466 від 08.07.1998, на підставі ст. 27 ЗК України припинено не було.

Крім того, на виконання вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 08.04.2014 у даній справі, щодо встановлення фактичного знаходження майна, яке є предметом відчуження за оспорюваним договором, на земельній ділянці за номером 88:077:026, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 8, загальною площею 3,8816 га, судом першої інстанції ухвалою від 04.06.2014 на підставі ст. 41 ГПК України було призначено судову експертизу. На вирішення судового експерта було поставлено наступне питання: чи знаходяться нежилі будівлі, загальною площею 508,10 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Туполєва Академіка, буд. 8, а саме: будівля КПП (літ. Щ) площею 43,30 кв.м, будівля медпункту (літ. Ю) площею 120,40 кв.м, будівля малярного відділення (літ. Е) площею 344,40 кв.м, на земельній ділянці з кадастровим номером 88:077:026, загальною площею 3,8816 га? Проведення судової експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами проведення судової експертизи судовим експертом було складено висновок № 7938/14-41 від 17.10.2014.

Відповідно до вказаного висновку нежилі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Туполєва Академіка, буд. 8, а саме: будівля КПП (літ. Щ), будівля медпункту (літ. Ю), будівля малярного відділення (літ. Е), розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 88:077:026, загальною площею 3,8816 га.

З урахуванням положень ст. 42, 43 ГПК України, а також п. 18 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", дослідивши зазначений висновок судової експертизи, місцевий господарський суд дійшов висновків, що цей висновок не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.

З урахуванням вказаного висновку судової експертизи, висновок господарського суду першої інстанції про те, що нежилі приміщення, які є предметом оспорюваного договору, розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Туполєва Академіка, буд. 8, кадастровий номер 88:077:026, право постійного користування якою на підставі акта № 005466 від 08.07.1998 передано ДНВ ЗТО "Укрінмаш", є обґрунтованим.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено наявності підстав для визнання недійсним спірного договору, у зв'язку з чим правомірно відмовив у задоволенні позову.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119,11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Корпорації "Укрінмаш" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2014 у справі № 910/17323/13 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук